Книга Лесі Мушкетик є першою монографією в українській науці, присвяченою розгляду персонажів народної казки. Протагоністів у чарівних казках репрезентують безіменні герої, богатирі, приховані герої (попелюхи), жінки-чарівниці, сирітки тощо, у побутових – хитрун і дурень, розумниці та ін. Серед його антагоністів зустрічаються фантастичні істоти (відьма / баба-яга, чорт, змій, Ох тощо), а також дійові особи в межах діади: бідний / багатий (цар, пан, піп, корчмар), які уособлюють найгірші людські якості (скупість, брехливість, лінь). У книзі також вміщено огляд основних збірників та праць з казкознавства.