Книга Аграрний диліжанс - це підсумок 30-літньої прописки в аграрній журналістиці Володимира Чопенка, оглядача з аграрних питань тижневика Дзеркало тижня.
Вона - про реальний сектор. Той, який називають локомотивом української економіки. Він направду таким і є: вивозить за кордон зернові, соняшникову олію, а звідти тягне валютну виручку, поповнюючи бюджет. Торгуємо переважно сировиною, а не продукцією з високою доданою вартістю. Окремі ж галузі, приміром, тваринництво, - молочне і м’ясне скотарство, свинарство, - у своєму розвиткові схожі не на локомотив, а на паротяг братів Черепанових із таким же низьким коефіцієнтом корисної дії.
Додайте до цього негативу корупцію, хабарництво, низький професійний вишкіл керівної ланки Міністерства аграрної політики і продовольства, щорічні обрізані бюджети на виробничі потреби аграріїв, змілілу державну підтримку фермерів, занепалу соціальну сферу на селі і здичавіле життя мешканців глибинки. Тому автор порівнює цей поступ навіть не з паротягом, а з архаїчним диліжансом на не змащених, скрипучих колесах.
Власне, книга Аграрний диліжанс хронологічно охоплює період від 2001 року і до сьогодні. За публікаціями у ній можна простежити злети і спади у багатовекторній галузі, - у рослинництві, тваринництві, харчопереробній сфері, земельних відносинах, у кадровій політиці, у сільському житті-бутті.